«ЛЮДИ ДОЩУ» – ХТО ВОНИ? АБО ЩО ВИ ЗНАЄТЕ ПРО АУТИЗМ?

Міф 1: Аутизм – це хвороба.

Дійсність: Розлади аутистичного спектру – це особливості розвитку, а не хвороба. Аутизм не лікується ніякими засобами, немає ніякої таблетки від нього. Проте з часом можна адаптувати людину до соціального життя.

Міф 2: Аутизм пов'язаний зі щепленнями.

Дійсність: Розлади аутистичного спектру – це генетичне порушення, з ним народжуються, а не набувають через щеплення в дитинстві або в результаті неправильного виховання. Немає науково обґрунтованих даних щодо зв’язку між вакциною проти кору, коклюшу та краснухи і розвитком аутистичних розладів у дітей, оскільки ураження мозку відбувається ще на етапі внутрішньоутробного розвитку плода.

Міф 3: Аутизм – рідкісне порушення.

Дійсність: Сам по собі діагноз визнали недавно, в деяких країнах він мало вивчений. За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), 1 дитина зі 160 страждає розладом аутистичного спектру. Аутизм більш поширений, ніж синдром Дауна, тому рідкісним назвати його навряд чи можна.

Міф 4: У людей з аутизмом є порушення інтелекту.

Дійсність: Якщо у дитини є проблеми з інтелектом – це  додатковий діагноз.

Міф 5: Всі люди з аутизмом – генії.  

Дійсність: Люди з аутизмом різні. Так, серед них є ті, хто може в розумі вирішувати складні математичні задачі і володіє феноменальною пам'яттю, а є люди і з середніми здібностями. Люди з аутизмом можуть бути надзвичайно обдарованими, проте їм потрібно набагато більше часу, щоб навчитися чомусь дуже простому.

Міф 6: Люди з аутизмом агресивні.

Дійсність: Іноді їхня поведінка може здатися дивною тільки тому, що вони не можуть інакше висловити свої потреби. Коли людина не може нічого про себе повідомити, не може погодитися або відмовитися, вона намагається всілякими способами показати, що їй не подобається, привертаючи увагу оточуючих. Вони більш вразливі до невдач.

Міф 7: Люди з аутизмом замкнуті, не хочуть спілкуватися і їм ніхто не потрібен.

Дійсність: Це не так. Як і всі, вони відчувають потребу в спілкуванні. Їм завжди є що сказати, просто складно це зробити. Тому потрібно вчасно знайти альтернативний спосіб комунікації. Їм дуже потрібна наша допомога, підтримка і розуміння.

На що батькам потрібно звернути увагу

• Порушення мови

Частина дітей не розмовляють зовсім, інші відстають від своїх однолітків у мовному розвитку. У віці до 12 місяців не агукають, не виявляють активно радості при наближенні мами або когось із близьких; видають одні й ті ж звуки, в 2 роки у них вкрай бідний словниковий запас (близько 15 слів), до 3 років вони майже не здатні комбінувати слова. Такі діти часто повторюють почуті десь слова і фрази, придумують власні слова (неологізми) і не користуються мовою для спілкування.

• Відсутність емоційного контакту з людьми

В першу чергу – з батьками. Малюки не дивляться людям в очі, не тягнуться до батьків на руки, не посміхаються, часто чинять опір спробам взяти їх на руки, приголубити. Вони не відрізняють батьків від інших людей, не помічають, що до них хтось звертається.

• Усамітнення

Дитина з аутизмом відчуває сильний дискомфорт серед інших людей, а з часом – тривогу. Вони не завжди грають з однолітками, не розуміють емоцій інших людей і тому віддають перевагу усамітненню, яке захищає їх від сильних переживань з приводу складнощів спілкування.

• Напади агресії

Будь-яка невдача може викликати у дитини спалах гніву, спровокувати істерику, фізичну атаку. Агресія у дітей-аутистів може бути спрямована на інших і на самих себе, останнє зафіксовано у 30% хворих.

• Слабкий інтерес до іграшок

Наприклад, дитина не катає машинку, а годинами крутить її колесо. Інший варіант – прихильність тільки до однієї іграшки або її частини, до одних і тих же дрібних предметів.

• Стереотипність поведінки, страх змін

Діти-аутисти схильні здійснювати одні й ті ж дії протягом довгого часу: повторювати одне і те ж слово, бігати по колу, розгойдуватися з боку в бік, дивитися на обертові об'єкти, вертіти щось тощо.